Як це не дивно, алеP на все це одне з найдовшихP у свт мст (довше за Санкт-Петербург, Рим, Нью-Йорк, Москву )P всього лише дв телерадокомпан, де не почути не те що голосу (навть писку!) якось справд дяльно опозиц (якщо, звичайно, не враховувати виступи кандидатв пд час виборних кампанй). Бо одна телерадокомпаня («Рудана») мунципальна, а нша («Криворжжя») державна; обидв парять виключно владу. Про нацональн проритети «Рудани» говорити важкувато, бо там полюбляють «крутити» радянськ кнофльми росйською мовою, там комфортно (бо так, мабуть, бажа мсцеве кервництво) себе почувають у рзних передачах священики УПЦ Московського патрархату.P Щоденн ж новини найчастше виглядають лише вньткою-обрамленням державною мовою у виконанн дикторв та ведучих, де рзного роду посадовц, представники мсцево нтелгенц майже
Ц реал вдверто демонструють,P що в мст,PP яке нбито «пам ята укранську славу, укранську сторю» де проживають переважно укранц,P в косках майже неможливоP знайти украномовну пресу. Про мсцеву ж у цьому вдношенн взагал не варто й згадувати, оскльки украномовна газета тут лише одна, та й та сьомий рк поспль видаться на волонтерських засадах. До того ж, у косках вона нде не продаться; та й на сайт мсько ради вихдн дан про не виставили лише псля висловлено загрози оголосити протестне голодування у раз подальшого тотального замовчування владою.P Украномовний журнал у мстP теж один (хоч вдомий далеко за межами Украни такий, що вже набув офцйного статусу всеукранського видання) «Кур р Кривбасу». Але читають передплачують його з великою охотою бльше в столиц та в нших великих мстах Украни, нж у провнцйному Кривому Роз. ¶ це при тому, що редагу журнал наш видатний земляк: письменник, журналст кразнавець Григорй ГУСЕЙНОВ, лауреат Шевченквсько прем!
2. Шлях доP «швободи шопи»
А тепер давайте заглибимося в реал.
Та якщо не надто до нього придивлятися, а тльки ковзнути поглядом по деякихP статистичних даних та висловлюваннях полтикв щодо пднятих питань, то звернуть на себе увагу два моменти. Перший: за результатами останнього перепису населення (а вн проходив у 2001 роц) громадян укрансько нацональност тут 79,9P вдсотка.P Другий: Вктор ЮЩЕНКО, Президент Украни, перебуваючи тут з взитом у 2007-му роц, пдкреслив:P «Я знаходжусь в укранському мст, яке пам ята укранську славу, укранську сторю переконаний, що Кривому Рогу повезло з владою. Владу представляють правильн люди, як уявляють проблеми громадян, як можуть видлити проритети успшно х досягти».
Уламок цей мсто Кривий Рг. Сумнватися в тому, що вн справд найбльший, -марна справа.P Хоча б тому, що входить до першо десятки найкрупнших мст в Укран за клькстю населення, за площею свою поступаться лише Киву, а за довжиною (простяглося вздовж кар рв шахт на 126 клометрв) в цлому свтP -P лише двом (Мехко Соч), залишаючи позад себе так, наприклад, ггантськ утворення, як Токо, Шанхай, Дел, Лондон, Париж, Лос-Анджелес,P Пекн та Pнш на нашй планет. Тод ж, у Радянському Союз, його з пафосом називали так: «железное сердце нашей Родины». Тому вдчуйте, будь ласка, яка це потуга, де й понин видобувають бльше дев яноста вдсоткв залзно руди вс Украни!..
1. «Железное сердце », а в ньому «правильн люди»
У мене болить серце вд усвдомлення необхдност зробити такий вибр. Та цей бль не вд сумнвв, не вд нершучост, бо його я зробив без коливань. А вд того, що знаходжусь на найбльшому уламку т злощасно мпер псля розпаду,P а тому бачу вдчуваю, як загрози щодо снування молодо держави тут накопичилися: для розвитку державно мови, для захисту конституцйних прав громадян Украни, для утвердження свободи слова базових основ самоврядування мсцево громади, для сприяння розвитку культури укранського народу.
Кнець минулого року й початок нового. Перехд. Там 21-ша рчниця референдуму (1 грудня), коли укранський народ Pвисловився за незалежнсть Украни, Pпсля розпаду «мпер зла» (визначення Рональда РЕЙГАНА). Там же P 90-лття з дня Pутворення злощасно (30 грудня). А тут 75-лття вд дня народження видатного укранського поета мислителя Василя СТУСА (6 счня), який протистояв тй мперськй потвор навть за гратами. А ще P94-та рчниця СОБОРНОСТ¶P Украни (22 счня) Куди нам, укранцям, дал йти, вирвавшись з оточення цих Pта деяких нших дат, на що при цьому спиратися: ти до зони новтнього рабства з опорою наP мперськ амбц сьогочасних «большевикв» чи до побудови Укрансько демократично правово держави з опорою на укранське слово на конституцйне право?
(Вльний есей про пдлеглих «Кривбаса Барабаса»)
¶НГУЛЕЦЬКИЙ СТЕПгромадянський портал
¶НГУЛЕЦЬКИЙ СТЕП
Комментариев нет:
Отправить комментарий